Урок 8

Охорона праці на автоматизованому виробництві

1. Загальні положення охорони праці

Правила техніки безпеки та охорони праці регламентують вимоги щодо безпечного виконання  робіт у технологічних процесах виробництва.

Для запобігання травматизму, професійним захворюванням і аваріям на виробництві  роботодавець зобов'язаний відповідно до Закону України "Про охорону праці" вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки створити в кожному структурному підрозділі, на кожному робочому місці безпечні умови праці та забезпечити усунення причин, що призводять до нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

З метою організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям у процесі роботи, та з урахуванням специфіки виробництва роботодавець повинен створювати службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці.

На підприємстві повинні бути розроблені інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці.

При прийманні на роботу працівник відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці" ознайомлюється з умовами праці на робочому місці та вимогами щодо запобігання несприятливій дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого процесу, а також з його правами, у тому числі на компенсацію за роботу в таких умовах.

Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників виробництва повинні проводиться відповідно до вимог Типового положення  про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони  праці.

Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться відповідно до Закону України "Про охорону праці" та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій

Розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій проводяться відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

ВИМОГИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ   

ЗАСОБАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 

На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці,а також 

роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими 

метеорологічними умовами,працівники  виробництва  забезпечуються

спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами 

індивідуального захисту.

Засоби індивідуального захисту працівників повиннівідповідати 

вимогам безпеки для даноготехнологічного процесу або виду робіт 

і наявності  небезпечних  ташкідливих чинників.

Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище працівники

мають  забезпечуватися протишумовими навушниками  або засобами 

індивідуального захисту  зразка "беруші".

Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження очей,

а також дії ультрафіолетового  випромінювання працівники повинні

бути  забезпечені захисними окулярами та окулярами із 

світлофільтрами.

Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним)ручним 

інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук відвібрації.

Для захисту шкіри рук від шкідливих хімічних речовин працівникам

повинні видаватись захисні креми, мазі, пасти.

Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту 

необхідно залежно від виду робіт) очистити, провітрити, 

висушити,знешкодити тощо.

Спеціальний одяг повинен зберігатись окремо від особистого 

одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально 

виділеному приміщенні, яке слід провітрювати.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

 На обладнання,  що працює, та нове обладнання повинні бути паспорти з технічними характеристиками і 

даними щодо охоронипраці. Усі зміни, що вносяться в конструкцію обладнання в процесійого експлуатації, 

ремонту і модернізації, мають фіксуватись упаспорті.

На всіх машинах, верстатах, апаратах та інших пристрояхусі небезпечні частини, що рухаються, повинні бути 

огороджені.

Машини, апарати та різного роду пристрої в небезпечнихзонах повинні мати надійну огорожу, яка забезпечує

 безпеку роботи.

Небезпечні зазори між рухомими і нерухомими частинамиповинні бути огороджені.Огородження повинні мати 

зручні ручки чи скоби і виконуватись  таким чином, щоб зусилля на відкривання або зняттяйого вручну не 

перевищувало 40 Н під час обслуговування і 120 Нпід час ремонту машини.

Огородження робочих органів і механізмів, а такождверцята, кришки, щитки в цих огородженнях, що 

відкриваються,повинні мати надійні електричні, механічні або інші блокування, які забезпечують зупинку 

машини  при зніманні або відкриванніогородження і неможливість пуску при відкритому положенні жодногоз 

огороджень.

Обладнання з інерційним ходом повинно мати гальмовийпристрій, який забезпечує його зупинку і

унеможливлює доступ доробочих органів, які обертаються за інерцією.

Застосування сигнальних кольорів інанесення  знаківбезпеки на обладнання повинні відповідати вимогам.

Усі конвеєри повинні відповідати вимогам безпеки.

Для обслуговування високорозташованих частин обладнання і установок (на висоті 2,0 м і більше) повинні бути

 встановлені стаціонарні площадки і драбини до них з перилами заввишки не менше1,0 м із суцільною 

обшивкою їх нижньої частини на висоту не менше0,15 м.

Місця виділення шкідливих парів, газів та пилу на обладнанні повинні бути закриті та обладнані місцевими

 витяжними пристроями з метою забезпечення потрібної чистоти повітря у робочій зоні.

Усі види обладнання або його частини, що працюють під тиском, повинні мати запобіжний клапан та повірені 

манометри із зазначенням гранично допустимого  тиску. Манометри повинні мати клеймо про повірку, бути 

справними і встановлюватись на видному для обслуговувального персоналу та добре освітленому місці.

Запобіжні клапани повинні мати запірні кожухи або ковпаки, які унеможливлюють збільшення навантаження 

клапана, і повинні бутиосвітлені й доступні.

Для запобігання накопиченню на матеріалах  у процесі їх обробки зарядів статичної електрики обладнання

 з пожежовибухобезпеки статичної   електрики повинно відповідати вимогам.

Температура поверхонь обладнання, що нагрівається під час технологічних процесів не повинна 

перевищувати 43 град.С.

Облаштування й експлуатація електроприводів,пускорегулювальної апаратури, контрольно-вимірювальних 

електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинні відповідати вимогам.

Уключення основного двигуна обладнання здійснюється з одного поста, за винятком автоматизованих ліній і

 агрегатів, де, крім місцевих  пускових пристроїв до кожної машини, є централізоване управління з 

дистанційного пульта.

Пости місцевого управління електроприводом і органами ручного управління окремими механізмами повинні 

розташовуватись на відстані не більше 1,0 - 1,2 м від постійного (основного)місцезнаходження працівника.

При будь-якому режимі управління (дистанційному, зблокованому або місцевому) повинна бути забезпечена 

можливість екстреної аварійної зупинки механізмів за допомогою спеціальних вимикачів, установлених у цехах,

у кількості, що визначається конкретними умовами.

Прокладання проводів різного призначення в межах машини виконується з урахуванням захисту їх від 

механічних пошкоджень, перегріву, попадання мастил, води й агресивних рідин.

Корпуси електродвигунів та інших електричних пристроїв приєднуються до заземленого пристрою за допомогою

окремої гілки або мають надійний металевий контакт із заземленим корпусом машини. Послідовне включення 

до заземленого провідника декількох заземлених елементів не допускається.

В управлінні автоматизованими лініями та агрегатами повинно передбачатись відключення місцевих пускових 

пристроїв при переході на робочий режим з централізованим  управлінням з дистанційного пульта.

Автоматизовані лінії та агрегати, що складаються з декількох машин, повинні бути обладнані сигналізацією, 

яка попереджає працівників про пуск машини.

У необхідних випадках пуск машини, яка обслуговується двома працівниками, повинен здійснюватись  тільки 

за  умови одночасного включення пускових пристроїв обома працівниками.

Сигнальні прилади, що інформують про технологічний розлад, повинні обладнуватись світловими лампами або 

звуковимсигналами.

Елементи системи управління (кнопки,  рукоятки, маховики,штурвали, важелі тощо) необхідно розміщувати на

висоті 0,8-1,6 м від підлоги при роботі  стоячи та 0,6-1,2 м при роботі сидячи з метою забезпечення легкого 

доступу до них без великого напруженняі поворотів корпуса тіла працівника, який при цьому повинен бути 

повернутий обличчям у бік машини.

При розміщенні на одній панелі декількох елементів системи управління їх необхідно розташовувати так, щоб 

працівник виконував найменшу кількість рухів при виконанні необхідних операцій і попереджались помилкові

включення.

Маховики, рукоятки і важелі системи управління повинні надійно фіксуватись у заданому положенні. 

Фіксувальні органи повинні унеможливлювати їх самовільне переміщення.

Силові кабелі і проводи вторинної комутації, які з'єднують привод машини з винесеними за її межі приладами, 

прокладаються в сталевих заземлених або пластмасових трубах і вмісцях, де унеможливлюється пошкодження 

ізоляції струмоведучих жил шляхом випадкових механічних ударів, проникнення вологи й агресивної рідини в 

труби та розподільчі коробки.

Усі види технологічного обладнання, які оснащені окремо розташованими станціями управління, повинні мати 

сигналізацію про подачу напруги в ланцюг управління електроприводом.

Обладнання повинно мати пульти управління, які унеможливлюють самовільний запуск та забезпечують легку і 

зручну зупинку його.

Пульти управління всіх машин, апаратів, агрегатів повинні розміщуватися поза огорожами і таким чином, щоб 

забезпечити швидкеі зручне користування ними.

Передачі приводу (зубчасті, ремінні тощо), муфти зчеплення та інші частини обладнання, що рухаються та 

обертаються, мають бути огороджені.

Рівень шуму при роботі обладнання не повинен перевищуватидопустимі величини.

Обладнання, яке може передавати вібрацію на робочі місця, повинно забезпечуватись віброізоляцією.

Несучі та інші елементи обладнання,  органи управління  і контрольно-вимірювальні  прилади, які виступають 

за габарити загальних огороджень і укриттів, повинні мати яскраві розпізнавальні кольорові знаки.

Кольорове оздоблення елементів обладнання повинно відповідати кольорам безпеки (червоний - сигналізує 

про небезпеку, жовтий  і помаранчевий - про можливу небезпеку, зелений – про наявність умов безпеки).

Використання у складі виробничого обладнання  та/або контрольно-вимірювальних приладів  джерел 

іонізуючоговипромінювання повинно здійснюватись за умови  наявності  ліцензії на  провадження  діяльності  

щодо  використання джерел іонізуючоговипромінювання.

2. Класифікація небезпечних і шкідливих

Виробничих факторів

Виробничі фактори за характером впливу на людину можна розділити на шкідливі і небезпечні.

Небезпечний виробничий фактор – фактор, дія якого може привести до травми або іншого різкого раптового погіршення здоров'я. Шкідливий виробничий фактор – фактор, дія якого може привести до зниження працездатності, захворювання або професійного захворювання.

Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

-        машини і механізми, що рухаються;

-        рухливі частини виробничого обладнання;

-        вироби, заготовки та матеріали, що пересуваються,;

-        конструкції, що руйнуються; гірські породи, що обрушуються;

-        підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

-        підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів;

-        підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

-        підвищений рівень шуму на робочому місці;

-        підвищений рівень вібрації;

-        підвищений рівень інфразвукових коливань;

-        підвищений рівень ультразвуку;

-        підвищений або знижений барометричний тиск в робочій зоні і його різка зміна;

-        підвищена або знижена вологість повітря;

-        підвищена або знижена рухливість повітря;

-        підвищена або знижена іонізація повітря;

-        підвищений рівень іонізуючих випромінювань в робочій зоні;

-        підвищене  значення  напруги  в  електричному  ланцюзі,  замикання якого може статися через тіло людини;

-        підвищений рівень статичної електрики;

-        підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

-        підвищена напруженість електричного поля;

-        підвищена напруженість магнітного поля;

-        відсутність або нестача природного світла;

-        недостатня освітленість робочої зони;

-        підвищена яскравість світла;

-        знижена контрастність;

-        пряма і відбита блискучість;

-        підвищена пульсація світлового потоку;

-        підвищений рівень інфрачервоної радіації;

-        гострі  краї,  задирки  і шорсткість на поверхнях  заготовок,  інструментів і обладнання;

-        розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі(підлоги).

Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори підрозділяються за характером дії на організм людини і шляхом проникнення в організм людини.

Хімічні  фактори  за  характером  дії  на  організм  людини  підрозділяються на:

-        токсичні;

-        дратівливі;

-        сенсибілізуючі;

-        канцерогенні;

-        мутагенні;

-        такі, що впливають на репродуктивну функцію.

Хімічні фактори можуть проникати в організм людини через:

-        органи дихання;

-        шлунково-кишковий тракт;

-        шкірні покриви і слизові оболонки.

Біологічні  небезпечні  і шкідливі  виробничі  фактори  включають  наступні біологічні об'єкти:

-        патогенні мікроорганізми  (бактерії,  віруси,  найпростіші  і  інші),  а також продукти їх життєдіяльності;

-        макроорганізми, що негативно впливають на людину.

Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори за характером дії підрозділяються на наступні:

-        фізичні перевантаження;

-        нервово-психічні перевантаження.

Фізичні перевантаження підрозділяються на:

-        статичні;

-        динамічні.

Нервово-психічні перевантаження підрозділяються на:

-        розумове перенапруження;

-        перенапруження аналізаторів;

-        монотонність праці;

-        емоційні перевантаження.

Один  і той же небезпечний  і шкідливий виробничий фактор за природою  своєї дії може  відноситися одночасно до різних  перелічених  вище груп. Крім того, характер впливу фактора на людину залежить від кількісної  оцінки  цього  фактора  (наприклад,  концентрація  шкідливої  речовини або  рівень шуму).  Тому  практично  кожен  фактор  може  бути шкідливим або небезпечним.

3. Небезпечні фактори виробництва

При холодній обробці металів на людину діє цілий комплекс небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Перелік  можливих  небезпечних  і  шкідливих  виробничих  факторів при  роботі  на  різних  металообробних  верстатах  приведений  в  таблицях 1 і 2.

До небезпечних фізичних факторів відносяться: 

-        частини верстатів, вироби і заготовки, що рухаються і обертаються;

-        різальний інструмент;

-        стружка і осколки інструментів;

-        нагріті поверхні обладнання, інструменту, заготівок;

-        висока напруга в силовій електричній мережі т статична електрика; 

-        підйомно–транспортні пристрої і переміщувані вантажі 

-        можливість виникнення пожеж.

Таблиця 1.

                                               Найбільш  характерні небезпечні 
виробничі фактори  в механічних цехах

Характеристика небезпеки	Тип станку
	Токарський	Свердлильний	Розточувальний	Шліфу-вальний	Фрезерний
Частини, що рухаються і обертаються	+	+	+	+	+
Деталь	+			+
Стружка	+	+	+		+
Різальний інструмент		+	+	+	+
Електричний струм	+	+	+	+	+
Нагріті  поверхні	+	+		+	+
Гострі кромки	+	+
Займання	+	+	+	+	+

ШКІДЛИВІ ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА

Шкідливими фізичними факторами є:

-        висока вологість і швидкість руху повітря робочої зони, підвищена або знижена температура; 

-        нетоксичний пил;

-        підвищені рівні шуму і вібрації; 

-        підвищений вміст пилу в повітрі робочої зони;

-        недостатня  освітленість,  підвищена  яскравість  світла  і  пульсація світлового потоку.

Таблиця  2

Найбільш  характерні  шкідливі 
виробничі  фактори  в механічних цехах

Характеристика шкідливості	Тип станка
	Токарський	Сверлильний	Розточу-вальний	Шліфувальний	Фрезерний
Шум	+		+	+	+
Вібрація	+	+		+	+
Інфразвук	+
Ультразвук				+	+
Шкідливі речовини	+			+	+
Психофізіологічні фактори	+				+

До хімічних факторів відносяться токсичний пил, шкідливі пари і гази, аерозолі, агресивні рідини (кислоти, луги).

До біологічних факторів відносяться мікроорганізми, що знаходяться у відпрацьованій МОР. 

До  психофізіологічних факторів  процесів  обробки матеріалів  різанням відносяться: 

-        фізичні  перевантаження  при  установці,  закріпленні  і  знятті  великогабаритних виробів; 

-        перенапруження зору; 

-        статичні навантаження;

-        монотонність праці.

До найбільш важливих факторів можна віднести: різальні інструменти (фрези, дискові пили, абразивні круги), приводні і передавальні механізми, зливну (стрічкову) стружку, відлітаючу стружку, пил. 

При обробці крихких матеріалів (чавуну, латуні, бронзи, графіту, карболіту, текстоліту та ін.) на високих швидкостях різання стружка від верстата розлітається на значну відстань (3–5 м). Металева стружка, особливо при  точінні  в'язких  металів  (сталей),  що  має  високу  температуру  (400–600°С) і велику кінетичну енергію, представляє серйозну небезпеку не лише для працюючого на верстаті, але і для осіб, що знаходяться поруч. Найбільш оширеними у верстатників є травми очей. Так,  при  токарній  обробці  від  загального  числа  виробничих  травм ушкодження очей перевищило 50, при фрезеруванні – 10, близько 8 при заточуванні інструменту і шліфуванні. Очі ушкоджувалися стружкою, що відлітає, пиловими долями о матеріалу, що оброблявся, осколками різального інструменту і долями абразиву.

Випадки механічного  травмування при роботі на фрезерних верстатах розподіляються таким чином в відсотках:

  травмування  пальців  або  кисті  рук  внаслідок  захоплення  їх  інструментом, що обертається, – 70;   травмування очей стружкою, що відлітає – 15;   травмування  рук  або  ніг  при  наладці  верстата,  установці  і  знятті оброблюваної деталі, кріпленні і знятті інструменту, – 8;   травмування тіла працюючого деталлю, що вирвалася з кріплення при обробці, – 3;   травмування пальців рук при прибиранні стружки – 3;   інші випадки травмування – 1.

Одним з шкідливих виробничих факторів є пил. Основним джерелом утворення пилу в механічних цехах служать шліфувально-заточні операції. В  процесі шліфування  в повітря  виділяється  високодисперсний  пил  (0,5–3 мкм), до складу якого, окрім часток металу, входять частки абразивного (електрокорунд і карбід кремнію) і зв'язуючого матеріалу (керамічна, силікатна,  магнезійна  і  інші  зв'язки).  Концентрація  пилу  досягає  найбільшої величини  при  внутрішньому  шліфуванні  без  вентиляції  (28–153 мг/м ), при сухому  шліфуванні  з  відсмоктуванням  –  запилення  складає  20 мг/м³ і більше. Вологе шліфування  без  вентиляції  також  не  забезпечує повного знепилювання  (середня  концентрація  пилу  –  6–7 мг/м³). Крім  того,  утворюється масляна аерозоль з концентрацією 15–20 мг/м³.

При точінні латуні і бронзи кількість пилу в повітрі приміщення відносно  невелика  (14,5–20 мг/м³). Проте,  пил, що  утворюється  при  точінні цих сплавів, токсичний (містить домішки свинцю).При обробці різанням полімерних матеріалів відбуваються механічні і фізико-хімічні зміни їх структури, і в повітря робочої зони поступає складна суміш пари,  газів  і аерозолів. Летючі продукти, що утворюються при тепловому розкладанні ряду пластмас, можуть викликати  зміни центральної нервової та судинної систем, кровотворних  і внутрішніх органів, а також шкірно–трофічні порушення. Аерозолі нафтових олій, що входять до складу мастильно–охолоджувальних рідин  (МОР), можуть викликати роздратування  слизових  оболонок  верхніх  дихальних  шляхів,  сприяти  зниженню імунобіологічної реактивності.

Тривале вдихання пилу у виробничих умовах може привести до розвитку пилових захворювань бронхо-легочного апарату – пневмоконіозів і хронічного пилового бронхіту. Надзвичайно небезпечне вдихання пилу, газів,  туману берилію  і його  сполук, що приводить до  захворювання  бериліоз.

У робочих верстатників може виникати ряд захворювань шкіри  (дерматози)  від  дії мастильних  і  охолоджувальних  масел  і  емульсій,  сполук хрому, нікелю, кобальту, пластичних мас, скловолокнистих пластиків та ін.

Найбільш  поширені  алергічні  дерматити  і  екзема. МОР можуть шкодити організму при частому попаданні олії на відкриті ділянки шкіри, при тривалій роботі  в одязі, що пропитаний маслом, при  вдиханні масляного  туману. Систематичний контакт  з маслом може  викликати  гострі  і хронічні захворювання шкіри,  зокрема  захворювання  відоме  під  назвою  масляних вугрів.

У  робітників–верстатників  в  результаті  тривалого  стояння  розвивається виражене розширення вен на ногах, ускладнене запальними або трофічними розладами. Робітники на конвеєрі, шліфувальники схильні до захворювань периферичних нервів і м'язів. До виникнення цих захворювань призводять систематичні тривалі статичні напруги м'язів, однотипні рухи, що виконуються в швидкому темпі, тиск на нервові стовбури і їх мікротравматизація.

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ РОБОТИ

Правила безпечної роботи діляться на загальні для всіх працівників і спеціальні, складені для кожної групи спеціальностей.

Загальні правила безпечної роботи при ремонті і налагоджуванні верстатів і ліній зводяться до наступного:

1. Перед початком роботи на лінії необхідно переконатись у повній її справності і наявності заземлення всіх агрегатів, що входять до лінії.

2. Регулювати, ремонтувати, змащувати, перевіряти натяг пасів і ланцюгів, нагрівання підшипників, електродвигунів і все інше можна лише при повній зупинці всіх агрегатів лінії.

3. Інструмент, що встановлюється на вали чи шпинделі, має бути відбалансований. Забороняється працювати тупим і несправним інструментом.

4. Не допускається використовувати будь-які предмети для гальмування різального інструменту, що обертається за інерцією після виключення верстатів.

5. Не дозволяється перевантаження обладнання.

6. Забороняється зберігати на обладнанні лінії заготовки, готові деталі, інструмент, обтирально-мастильні матеріали і т.п.;

7. Працювати при несправних огородженнях, запобіжних блокувальних і гальмівних пристроях або при їх відсутності.

8. При раптовому припиненні подавання струму і при будь-якому навіть короткочасному відході оператора від лінії необхідно вимкнути всі електродвигуни.

9. Перед кожним вмиканням лінії необхідно переконатися, що її вмикання нікому не загрожує.

10. Забороняється подавати в лінію заготовки розмірами, більшими або меншими від передбачених технологічним процесом.

11. Вимірювання розмірів деталі, що обробляється, на робочому ході верстата при відсутності спеціальних пристроїв заборонено.

12. При виникненні невластивої вібрації лінію слід вимкнути і вжити заходів для її усунення; перевірити кріплення інструменту, балансування і т.п.

13. Забороняється налагоджування без ознайомлення з паспортом лінії та настановами з її експлуатації.

14. Усі роботи з налагоджування лінії можна виконувати лише при вимкненому вхідному рубильнику.

15. На час виконання ремонтних чи налагоджувальних робіт біля лінії встановлюється табличка з написом "Не вмикати, працюють люди!"

16. Знімати зі шківів і надівати на них паси, відкривати огородження можна лише після повної зупинки частин, що обертаються.

17. При одночасній роботі на лінії декількох робітників слід заздалегідь погодити їх дії так, щоб вони не заважали один одному і не могли травмувати себе.

18. Після закінчення налагодження наладчик зобов'язаний перевірити, чи не залишилося на лінії налагоджувального інструменту, кріпильних деталей та інших предметів; поставити на місце огорожі, пилостружкоприймачі і запобіжні пристрої та перевірити надійність їх кріплення.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.      Яке завдання охорони праці на виробництві?

2.      Які засоби індивідуального захисту використовують на виробництві?

3.      Які вимоги до обладнання пред'являє безпека
виробництва?

4.      Що таке небезпечний виробничий фактор?

5.      Що таке шкідливий виробничий фактор?

6.      Назвіть фізичні небезпечні і шкідливі фактори виробництва.

7.      Назвіть небезпечні та шкідливі хімічні  фактори  за  характером  дії  на  організм  людини.

8.      Яким шляхом небезпечні хімічні фактори можуть потрапити в організм людини?

9.      Які об'єкти включають біологічні  небезпечні  і шкідливі  виробничі  фактори?

10.  Що відноситься до небезпечних факторів при холодній обробці металів?

11.  Назвіть шкідливі фізичні фактори при холодній обробці металів?

12.  Що відноситься до шкідливих хімічних факторів?

13.  Сформулюйте загальні правила безпечної роботи.